Випереджальна повоєнна відбудова громад: рекомендації від учасників відкритого простору.

2 квітня в Луцьку ГО "ІПІД" спільно з ТОВ "Світ Громад" запросили представників найрізноманітніших суспільних груп на відкритий простір щоб запустити рух на розробку інструментів та методик, що зможуть забезпечити нам випереджальну повоєнну відбудову.

Продовжуємо викладати напрацювання заходу. Нижче викладені думки та ідеї щодо процесів, які вже б мали змінюватись, але цього не відбувається або зміни відбуваються повільними темпами, що не відповідають вимогам воєнного (швидкого) часу.

1. Запустити всі можливі майданчики для спілкування в громаді. Потрібно організовувати всі можливі формати для зустрічі людей — спорт, танці, арт, психологія. Люди зараз мають мати простори для того, щоб говорити.
2. Все, що працювало до війни, має працювати вже зараз, а не після війни. З дотриманням вимог безпеки — але все, що можна, має бути відкритим: спортзали, басейни, бари, ресторани, клуби і кінотеатри, бібліотеки тощо.
3. Мерія має переїхати у “спортзал” і тут працювати. Витрати часу на внутрішню комунікацію в межах інституцій, які забезпечують життєдіяльність громади, має бути скорочена до нуля. А це не можливо, якщо всі сидять по кабінетах і носять один одному папірці на підпис.
4. Перетворення центрів зайнятості у центри освіти дорослих. Вже зараз очевидно, що країна потребуватиме іншого спектру професій ніж до війни. Хто їх має готувати? Хто втратить роботу, але зможе перекваліфікуватись? Хто над цим вже працює?
5. Нам потрібна не реставрація, а побудова повністю сучасного житла та інфраструктури. Потрібно відбудовуватись з розумінням того, що ми й надалі житимемо поруч із агресивним сусідом.
6. Потрібен щомісячний аудит по виконаних роботах, а не по завершенню виконання робіт (у контексті будівництва). І взагалі — у суспільстві виросте запит на прозорість та підзвітність інституцій. Чи готова влада до цього?
7. Варто продумати і створити схему розселення на державному рівні. Чи можна буде уникнути перекосів у соціально-демографічному профілі чи професійному серед ВПО? 
8. Потрібна масова просвіта людей про корупційні процеси, їх відстеження та протистояння їм. Відтепер уроки громадянської освіти — це не бажання жити в здоровому громадянському середовищі — тепер це вимога швидкої відбудови та виживання країни.
9. Допомагати коштами потрібно не лише армії, а й бізнесу. Як муніципалітет може допомогти своїм підприємцям зберегти робочі місця і відкрити нові? Хто над цим працює? Варто поширювати в соціальних медіа історії бізнесу, який намагається вижити у воєнний час. Підтримувати локальний дрібний бізнес.
10. Потрібно переглянути історію та успішний досвід створення локальних інвестиційних фондів та муніципальних банків для залучення внутрішнього капіталу в повоєнну відбудову громад.
11. Час достукатися до Etsy, Ebay, Amazon, щоб українці могли торгувати на цих платформах. 
12. Усі міста мають побратимів. Варто муніципалітетам дослідити їхню кон'юнктуру імпорту і запропонувати підтримати нас, купуючи українські аналоги.
13. Пролобіювати появу в супермаркетах Європи виокремлених полиць із українськими товарам. Ідеально, щоб європейський споживач бачив громаду походження продукції і через її купівлю міг підтримати відновлення цієї громади. Наприклад, “Купуй харківське” мало б спонукати купити товар, який виробляється в Харкові, щоб місцевий бізнес міг швидко відновлювати це місто, сплачуючи податки, створюючи робочі місця.
14. Усі мають розуміти, що кожен має право говорити про життя, про невоєнні теми. Бо якщо війна — це смерть, то за що вмирають на передовій якщо у тилу ми забороняємо самі собі жити?
15. Плануючи громади з нуля, переосмислити пріоритезацію пішоходів, велосипедистів, громадського транспорту, приватних авто. Це можливість зруйнованим громадам після відбудови стати найсучаснішими та найзручнішими містами та селами у світі.
16. Уніфіковувати та агреговувати  інформацію, що стосується змін та можливостей у всіх громадах, які рухаються шляхом випереджальної відбудови та розвитку.
17. Робити ставку на створення довгих ланцюгів доданої вартості. Краще багато малих технологічних підприємств, ніж великих сировинних. 
18. Розвивати місцеві культурні фонди для залучення громадян до роботи галузі. Це спростить процес формування міжнародного образу української культури та привабливості як України, так і її продуктів (товарів та послуг). 
19. Сформувати пул екологічних фахівців, які будуть працювати над висвітленням і вирішенням екологічних проблем, формувати якісні проектні заявки для залучення коштів в контексті повоєнних екологічних викликів. 
20. Запровадити подвійну відповідальність виробника за виробництво та утилізацію товарів з метою зменшення екологічного сліду підприємства. Налагодити міжмуніципальне співробітництво для створення системи управління відходами там, де це неможливо вирішити силами однієї громади.

За підсумками відкритого простору почала формуватись ідеологічна основа випереджального повоєнного розвитку українських громад.