Попередня публікація в серії: Світ Громад для людей.

woc_about_2

Економіка громади – це основа її так званої спроможності, тобто можливості самостійно задовольняти свої потреби виходячи з власних ресурсів. Грубо кажучи – це показник того, скільки громада заробляє і що може за ці гроші собі дозволити.

Продукт громади

Цей розділ (http://woc.org.ua/products) на Світі Громад, в першу чергу, має показати як самій громаді так і зовнішньому світу відповіді на ряд запитань.

Хто в громаді заробляє (якого типу підприємства, виробництва, кооперативи, само зайнятість у якій сфері)? На чому заробляє громада (які «продукти» генерують найбільший рівень доданої вартості, найбільше робочих місць, найбільше високооплачуваних робочих місць)? Ну і звісно – що саме виробляє громада якісно (які товари, послуги, івенти)?

Як наслідок, виникнуть питання, які б і мала розв’язувати місцева влада в співпраці з бізнесом. Чи існують програми стимулювання створення та подальшого розвитку підприємництва? Якого підприємництва? Які ресурси є і як вони використовуються – проїдаються чи накопичуються?

Інвестиції

Як показує досвід спілкування з власниками бізнесу, перше, що їх цікавить при спробі залучити їх до інвестування в громаду – в що саме громада хоче отримати інвестицію? Як правило відповідь випливає з бачення розвитку громади та її стратегічного плану. І тільки після цього варто формулювати і показувати переваги інвестування в конкретну галузь для конкретних інвесторів.

Та перед тим знову ж таки варто відповісти самим собі: якщо є можливості і бажання розвивати туризм? То чи готові місцеві жителі до приїзду, власне, самих туристів, чи є де їх поселити, нагодувати і гарантувати особисту безпеку (наприклад для іноземців з не традиційними для України поглядами на сімейне життя).

Якщо думаємо про промисловість, то яку? Може хімічну?..

Якщо розвивати ІТ, то чи вчити своїх (створювати, принаймні, при школах гуртки робототехніки, дизайну, програмування) чи запрошувати когось зі сторони на постійне місце проживання (а чому їм їхати жити до вас а не, наприклад у Таїланд чи Іспанію)?

А якщо кілька громад об’єднають ресурси і скоординують роботу? А якщо найняти фахівців з інвестиційного розвитку? А якщо відкрити бізнес-школу, школу фрілансу чи інтернет-підприємництва?..

Та «фішка» сучасного світу в тому, що для усіх таких проблемних питань є готові рішення. Тож що потрібно аби стартанути? Політична воля? Чи воля громади? Прагнення кількох ентузіастів?

І трохи про соціальні інвестиції

Дуже часто, і на Світі Громад в тому числі (http://woc.org.ua/invsetproject), доводиться стикатись з тим, що інвестування в громаду у 90% випадків сприймається як соціальні інвестиції (школи, дитячі садки, каналізація тощо). Та в ідеалі – це мало б бути інвестування громадою у власний комфорт і комфорт для запрошених гостей. Зовнішнього інвестора навряд чи сильно цікавитиме утеплення шкіл і побудова дитячих садків, якщо це прямо не забезпечує потреби бізнесу (наприклад його потребу у залучення додаткових трудових ресурсів) або якщо зовнішнім інвестором не виступає державний бюджет (через бажання політичних сил гарніше виглядати на чергових виборах).

Проблема в тому, що соціальна сфера сама собою не генерує ресурсів для громади (фінансових), і за умови відсутності точок економічного росту, буде постійно деградувати і потребуватиме щораз більше грошей на свою підтримку і обслуговування, а якщо ресурси не генеруються… далі можна не пояснювати.

Оптимізація витрат і нові ніші

Як пише книжка  – щоб багатіти, потрібно тратити менше, а заробляти більше.

З одного боку – є щось в громаді, що людям не треба взагалі або не в існуючому вигляді (як тут не згадати про бібліотеки), з іншого – є щось, за що люди і так готові платити, то чому б цю сферу не комерціалізувати, запросивши до співпраці підприємців? Наприклад перетворити клуб, бібліотеку (ха-ха) в простори для якісного спілкування громади з оплатою людьми супутніх сервісів (та сама кава і печеньки, гуртки, клуби настільних ігор).

Можна довго сподіватись, що Уряд все вирішить і дасть чудесну пігулку і всім стане добре. Та останні кілька тисяч років описаної історії говорять не на користь такої стратегії. Крім того, сучасний світ дуже швидко розвивається і ставить нові виклики як перед окремими людьми так і перед громадами і країнами.

Наприклад мобільність, якої ніколи не було (так як її є сьогодні). Молодь не купує нерухомість і автомобілі – (бо навіщо прив’язувати себе до якогось місця і дорогих речей) і така тенденція тільки зростатиме. Зараз виїхати легше ніж приїхати. Тому конкуренція це не просто конкуренція села з містом, чи містечка з мегаполісом. Це трохи більше. Чому людям має бути комфортно жити у вас? Яким саме людям… люди різні. Але завжди знайдеться 2-3 тисячі однодумців (або більше, або менше – не принципово), для яких можливість жити разом на одній території за схожими правилами та спільним світоглядом може бути визначальною перевагою. Хто цільова аудиторія для переїзду до вас?

Можливо, ви станете першою громадою в Україні пристосованою для пішоходів. Чи громадою з найвищим рівнем терпимості до представників ЛГБТ. Чи громадою-технопарком для гіків і інших ІТшників…

Як мінімум варто подивитись на своє місце серед інших громад (тут в нагоді стане інструмент – підбір громади), на свої переваги та унікальний набір ресурсів і можливостей. Змоделюйте, подумайте, оцініть, порахуйте доходи та витрати і прийміть зважене рішення – куди рухатись. Без вагомих точок економічного зростання громада не виживе (а це – розвиток підприємництва, кооперація, кластери, розвиток людських ресурсів тощо).


 

Публікації серії:

Світ Громад для людей

Світ Громад для бізнесу та місцевого економічного розвитку

Світ Громад для муніципалітетів (місцевої влади)

Світ Громад для організацій громадянського суспільства